I

Дощ іде…

А душа німіє,

Дощ іде…

А душа міліє,

Дощ іде…

А душа бідніє,

Дощ іде…

А душа… радіє…

Злива ллє…!

А думки бояться,

Стати сповіддю…

Я біжу крізь дощ,

Я біжу крізь мрію

Я біжу крізь зливу

Та чомусь радію,

Я біжу крізь ніч,

Щоб стріти день,

Щоб стріти сонце,

Щоб стріти знов

Надію, Віру і Любов!

І Мудрість в гості

Хочу запросити,

Та ж як для цього

Треба жити!

II

Дощ іде…

Це Божа справа

І сумувать не маю права.

Цей дощик тільки для врожаю.

А може дощ, то сльози Божі

Це плаче Бог, що ми не гожі

А ми і далі грішимо

Збагнуть не хочемо(не можемо)

Що Божі діти

Що треба Господу(Дощику)радіти.

Любити вміти і прощати

І на чуже не зазіхати!