***

Коли іскрилася ялинка,

І в хаті пахло хлібом і теплом,

На світ з'явилася дитинка

Огорнута любов'ю і добром

І нарекли її Надія

Ім'я – святе, величне і просте,

І знали, що здійсниться мрія,

Що Донечка розумною зросте

Бо є вічне батьківське бажання

Свої найкращі сподівання

У дітях втілити своїх.

А діток зносили лелеки,

В цю теплу, затишну сім'ю

Три братики – як соколи зростали,

Помічники – богатирі!

Та хочу вам сказати знов,

Що всю родину зігрівали

Сестрички – Надія, Віра і Любов.

Сьогодні ми віншуємо Надію

Полісся славне згадує її

Село, рідня і вже старенька мати

Пишається, але терпляче жде!

І Батько у спогадах зрина,

Вимогливий, до болю справедливий

Як же сім'ї його не вистача!

З душі села посіяні ті зерна,

Так рясно й плідно проросли

В її допитливій душі!

Надія наша вчителькою стала

Багато літ оре цю ниву,

І засіває щедро на віки,

А хліб вчительський, ой, який важкий,

Але терпляче, без надриву,

Вона збирає свій врожай –

Це вдячні учні – не злічити

Скількох навчила полюбити

Шевченка, Лесю і Франка!

Скільком відкрила 

Вкраїну, Мову нашу рідну береже!

А зараз слово крихітці – Іринці,

Єдиній  Онучці роду славного цього,

Від неї янгельськії привітання,

Місточок в новий вік, тисячоліття,

Безмежна щирість, справжність почуттів,

І доказ, що себе продовжуємо в дітях,

І треба бути гідними для них.

Надіє! А ти умієш їм радіти,

Любити, вчити, пожурити.

І скарб високої любові

В твоєму серці назавжди:

Ти – Вчителька – для сина

І – Мати – для учнівства,

Є місце кожному із них!

Снаш тобі! Нехай тебе несуть

На крилах –

Надія, Віра і Любов!

Надіє, Сестро! Будь щаслива

В свій перший славний

Нехай тебе дивують "дива"

Здоров'я буде, як кремень!

Синочок хай росте кмітливим

І раду тебе твій кожен день

Надіє! Знов тобі бажаю

Надії, Віри і Любові,

Софії мудрості святої

Долати всі життєві перешкоди,

І людям віддавать тепло

Тебе родина любить, поважає

Всього найкращого бажає,

Віншує в новорічні дні.

Душею, серцем всі в цю мить з тобою,

Родина, друзі, вчителі

Всі              радості земної

У ці Христові світлі дні!

З роси й води тобі, Надіє!